Роман Буга – відданий вболівальник «Ниви». Наразі він працює у столиці, в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. Тому матчі улюбленої команди може відвідувати не часто. Водночас у листуванні з прес-службою «Ниви» Роман Буга неодноразово висловлював конструктивні і оригінальні думки щодо розвитку вінницького футболу.
Тому, коли стало відомо, що пан Буга зможе відвідати матч із «Чайкою», ми запропонували йому підготувати блог, де висловити свої враження від поєдинку. Ось цей матеріал.
Супутні обставини
– Петропавлівсько-борщагівська «Чайка» у трьох домашніх матчах свого першого сезону у професійному статусі, які провела на штучному полі у с. Лютіж, не забила жодного м’яча. Але варто лише було команді з передмістя Києва перейти на природний газон (у Макарові) – як вона забила одразу двічі. І, на жаль, – нашій «Ниві», та ще й за один тайм…
– До речі, якби гра «Чайка» – «Нива» відбулася у Лютежі, що знаходиться поруч з Вишгородом біля Києва, могла б скластися унікальна ситуація, коли б дві футбольні команди з Вінниччини проводили свої виїзні зустрічі зовсім поруч, на відстані якихось 10 к Адже паралельно з матчем «Ниви» у Вишгороді свій поєдинок в рамках чемпіонату України з футболу серед аматорських команд проводив липовецький «Факел», який здобув упевнену перемогу з рахунком 4:0 над місцевою … так, так, ще однією «Чайкою»!
– Цікава деталь щодо головного тренера «Чайки» В’ячеслава Богодєлова. Його батько, киянин Павло Богодєлов, протягом чотирьох сезонів (1971-74 рр.) був основним нападником вінницького «Локомотива», зігравши за клуб 155 матчів й забивши 37 м’ячів. Крім того, працюючи селекціонером у київському «Динамо», П.Богодєлов у середині 90-х забезпечив трансфер до Києва Віталія Косовського, який чудово засвітився саме у … вінницькій «Ниві»!
Післяматчеві враження
– Господарі поля взяли гру під свій контроль у перших 15 хвилин, коли нашій обороні і голкіперу довелося попрацювати, ліквідуючи декілька небезпечних атак і навісів до штрафного майданчика «Ниви». Надалі нашій команді вдалося перехопити ініціативу у «Чайки» та за рахунок жорстких і швидких дій до кінця тайму домінувати у грі.
– Свідченням повної переваги нашої команди стала низка гострих моментів біля воріт господарів. Зокрема, непризначений пенальті у ворота господарів (достатньо очевидною була гра рукою захисника), незарахований на 35-й хвилині гол (нібито через досить сумнівний офсайд гравця «Ниви»). Та, як результат атакувальних зусиль подолян – призначений за порушення проти І. Маляренка та чітко реалізований В. Савошком 11-метровий, як кажуть, «у роздягальню».
– В принципі, долю зустрічі нивівці могли вирішувати вже у першій половині матчу, у другому таймі спокійно довівши гру до логічної перемоги… Логічний гол «Ниви», забитий П. Федосовим на самому початку другого тайму, додав оптимізму у позитивному підсумку гри. На жаль, не склалося… Але це футбол – колись ми рятуємо гру в ендшпілі (як з «Поділлям» та «Буковиною»), а іноді втрачаємо здавалося б цілком логічну та заслужену перемогу, як у цьому матчі…
– В цілому, у діях нашої команди хотілося б відзначити непогану гру атакувальної ланки – передусім на правому фланзі, де надзвичайно плідно взаємодіяли М. Шестаков із Д. Гарванком (а небезпечні вкидання аутів у виконанні останнього до штрафного майданчика «Чайки» майже завжди призводили до загострення), активність і налаштованість на боротьбу П. Федосова, І. Маляренка тощо.
Критичні думки, виключно суб’єктивні
– Водночас, дещо нервова та нестабільна гра у захисті нівелювала активність нападу й зовсім не додавала впевненості усій команді. Можливо, далася взнаки відсутність дискваліфікованого А. Музиченка… Крім того, здається, недостатньо активним та креативним (крім В. Савошка) у грі є центр півзахисту, адже переважно атаки «Ниви» починалися воротарем А. Кулінічем вибиваннями на чужу половину поля. При цьому центральні хавбеки недостатньо нав’язували боротьбу за підбирання…
– Дещо знизили активність після першого пропущеного голу (трохи несподіваного й випадкового), чим сповна скористалися господарі, у яких варто відзначити вміле керування грою з боку їх тренера. Проведені ним у середині другого тайму заміни дозволили «Чайці» освіжити гру. Ба більше – створити низку небезпечних моментів біля наших воріт, включно з потраплянням у поперечину на 60-й хвилині. І, як наслідок – господарі досить закономірно зрівняли рахунок, хоча й з неоднозначного пенальті…
– Натомість заміни у складі «Ниви» (можливо, крім виходу В. Коровікова) були дещо запізнілими і не дозволили команді вирвати перемогу, навіть незважаючи на чисельну більшість на останніх хвилинах гри та створені небезпечні моменти біля воріт господарів поля. Як говориться, чогось не вистачило…
– Загалом, з огляду на непросту гру з непростим, хоча й доволі молодим, суперником й деякі «супутні» обставини, здобуте на виїзді очко можна вважати вдалим підсумком матчу. Разом із тим, втрата майже цілком заслуженої перемоги погіршила настрій як команді, так і найвідданішим її прихильникам, які протягом усього матчу чудово підтримували «Ниву», що відзначали навіть місцеві вболівальники!
– Після цієї нічиєї вінницька «Нива» не програє ось уже у семи матчах чемпіонату, проте виграла лише у двох зустрічах. Тож очікуємо перемог нашої команди вже у найближчих іграх чемпіонату й Кубку!