Денис Бобович – нападник, № 17. Народився 1 квітня 1995 року. Грав за команди: «Металург» Донецьк (дубль, 2012/13) – 3(1); «ЛКТ» Славутич (2013) – 9(3);, «ЛКТ» Чернігів (2015) – 3(0); «Фрунзенець» Ніжин – 3(0); «Нива-В» Вінниця (2016/17) – 20(5) + кубок 3(1)
– Розкажіть як починався ваш шлях у футбол ?
– Я народився у Чернігові. Там тренувався у футбольній школі «Юність», за команду якої грав до 2009 року на першість України, доки мене не запросили в донецькій «Металург». У Донецьку я грав майже чотири роки. Ця команда зробила з мене людину.
– Там що особливі якісь методи ?
– Звичайно. Там же народ не простий. Мене там прийняли як свого.
– Чому були вимушені покинути Донецьк ?
– Це був випускний рік. Ми грали на виїзді з луганською «Зорею» на першість України (прим. U-19). Всередині тайму, у боротьбі з двома захисниками я отримав серйозну травму і додому вже повернувся на милицях. Відновлення зайняло два місяці. Мене тоді лишили у дублі донецького «Металурга» (U-19). Завершився мій договір, тоді контрактів ще не було, і зі мною його не продовжили. Напевно, не набрав гарної фізичної форми.
– Як потрапили до вінницької «Ниви-В» ?
– В «Ниву» я приїхав на перегляд сам. Сподобався, і мене запросили у команду.
– В якій команді мрієте зіграти ?
– За «Десну» (Чернігів). За команду свого рідного міста.
– Ваш кумир у футболі ?
– Серхіо Рамос.
– Якими якостями повинен володіти нападник ?
– Хитрістю і швидкістю.
– Ви давно у офіційних іграх не забивали голів. Збився приціл?
– Граю менше, ніж хотілося б. Але буду доводити своєю грою, що готовий грати в основному складі. Я вважаю, що готовий до цього.
– Ваш батько, Ігор Бобович , свого часу грав за вінницьку «Ниву» . Провів у її складі 44 гри, забивши 2 м’ячи. Як склалась його подальша доля ?
– Він грав за «Полісся» (Житомир), одеський «Чорноморець». Рік пограв у вищій лізі Білорусі за «Сморгонь». Завершив кар’єру за команду свого рідного міста – «Десну» (Чернігів).
– Ваш батько забив за свою футбольну кар’єру 60 голів. Чи збираєтесь Ви перевершити його досягнення ?
– Звичайно, збираюся. Працюю кожен день над собою і вважаю, що заб’ю більше, ніж мій батько.
– Ваші слабкі і сильні якості ?
– Є куди зростати. Із сильних якостей те, що я швидко бігаю та добре відпрацьовую у відборі м’яча. А зі слабких, напевно, що знаю мало фінтів.
– Як проводите свій вільний час ?
– Читаю книги і люблю танцювати.
– Що побажаєте вінницьким вболівальникам ?
– Щоб і далі вони нас тепло підтримували. Це одна з найкращих підтримок, яку я відчував. Вона надає нам додаткові сили.
Матеріал для офіційного сайта клубу (niva-v.com.ua) надав Леонід Загоруйко