fbpx
Футбольний клуб "Нива" Вінниця
19 Квітня, 2017, 11:55

Інтерв’ю із захисником «Ниви-В» Сергієм Андрєєвим

Андрєєв Сергій народився  14 березня 1990 р. Захисник № 41  Зріст 187, вага 81. Всього зіграв на професійному рівні – 120(5)

Грав за: «Шахтар» Свердловськ – 9(0) + кубок 2(0);«Прикарпаття» Івано-Франківськ – 13(2); «Динамо» Хмельницький – 15(0) + кубок 1(0); «Кримтеплиця» Молодіжне – 10(0); «Арсенал-Київщина» Біла Церква – 38(0) + кубок 2(1); «Енергія» Нова Каховка – 24(2) + кубок 1(0); «Нива-В» Вінниця – 5(0).

 

– Де ви народились ? Як починався ваш шлях у футболі ?

– Я народився в місті Лисичанськ Луганської області. Мої батьки потім переїхали в Стаханів (прим. зараз Кадіївка). З 12-ти років, коли ми переїхали в Алчевськ, я почав займатися в футбольній ДЮСШ алчевської «Сталі». Там з юнаків перейшов в команду «Сталь-2» Алчевськ (прим. за яку зіграв 62(7).

-В якій із команд вам подобалось грати  і чому ?

– В кожній з команді, де я грав, було добре грати. І я відчував себе в них комфортно. Про кожну команду можу сказати тільки хороші слова. По різним причинам я уходив із них. Десь переріс рівень цих команд, десь були інші причини. Треба було рухатись далі. Не можу виділити якусь  команду. Самий близький для мене клуб – це алчевська «Сталь» – де мене виховали.

– Якими якостями на вашу думку повинен володіти захисник ?

– В першу чергу – надійність, впевненість, вміння вигравати єдиноборства.

– Граючи на позиції захисника, ви забили п’ять голів. Як вам це вдавалося ?

– Це вже не так і багато. Хотілося б, враховуючи мій зріст, побільше. Адже майже всі голи я забивав зі стандартних положень.

– Чи були у вас інші пропозиції ? Чому ви вибрали саме Вінницю ?

– Звісно ж, в мене були інші варіанти, але з Вінниці прийшла добра пропозиція. Я приїхав спочатку сюди. Мені сподобалось, і я залишився тут.

– Як вас зустріли у «Ниві-В» ?

– Зустріли добре. В команді в мене були старі знайомі, з якими я вже грав в інших клубах, тому добре і комфортно влився в колектив.

-З ким із гравців вже вспіли потоваришувати ?

– З багатьма  з них я вже був знайомий. З Колінсом, ще з алчевської «Сталі». З Тарасом Овчаром  ми разом грали в «Прикарпатті». З Олександром Химаничем грали в білоцерківському «Арсеналі». З іншими намагаюсь також підтримувати хороші відносини та спілкуватися.

– Чи довго плануєте грати в «Ниві-В» ?

– Я знаходжусь тут і віддаю всі сили цій команді, планую затриматись в ній. Зростати і розвиватись разом з нею.

– В чому, на ваш погляд причина поразки в першій грі з «Балканами» ?

– Перша зустріч була непростою, серйозний суперник, а також вплинула незіграність команди. До того ж були  допущені необов’язкові помилки. Після того як суперник забив  два м’ячі, ми вирівняли гру, але було тяжко вже щось виправити. В першому таймі було багато чого втрачено.

– Чи є у вас кумир серед гравців ? Чи вболіваєте за якусь команду?

– Не можу сказати,  що маю кумира, бо є багато гарних футболістів, гра яких мені подобається. Я намагаюся стежити за топовими гравцями, за чемпіонатами Іспанії, Англії, Германії. В цих чемпіонатах є зірки, на яких треба рівнятись та до рівня яких треба рости.

– Чи вірите ви у футбольні прикмети? Чи є якась прикмета у вас?

– Коли я був молодше, то в мене були прикмети. Наприклад, не можна голитися перед грою. Зараз до прикмет відношусь байдуже. Розумію ,що зараз все залежить тільки від мене самого. Треба виходити на гру і робити те, що вмієш. Все залежить тільки від тебе самого, від твого настрою на гру та майстерності. Тому не варто все списувати на прикмети, треба брати відповідальність на себе та більше працювати.

– Чи е у вас якесь хобі? Чим захоплюєтеся крім футболу?

– Перебуваючи в Вінниці, це в більшій мірі підготовка, тренувальний процес. Вихідні по можливості намагаюся проводити з родиною .

– Родина у Вінниці ?

– Ні, моя дружина Олена мешкає в Дніпрі. Тому по можливості або я їжджу до неї, або вона до мене. Намагаюся провести з нею більше часу. Піти в кіно, погуляти на природі…

– Сходити на фонтан ?

– Так. Я вже раз колись ходив на нього. Дуже сподобалося. Тепер хочу піти з дружиною, коли вона приїде.

– У вас є діти?

– Поки що немає.

– Щоб ви хотіли побажати вінницьким вболівальникам ?

– Хочу подякувати їм за підтримку. Не дивлячись на те, що першу зустріч ми програли, вони все одно нас підтримують. Хотілося щоб вони і надалі лишалися з нами, не дивлячись на результат, позитивний він чи ні. Ми, в свою чергу, будемо намагатися радувати їх своєю грою.

 

Інтерв’ював Л.Загоруйко

Прес-центр:

Питання до керівництва клубу