– Дмитре, звідки Ви родом?
– Я народився у Запоріжжі. Там мешкає моя сім’я. Тато, мама та дев’ятирічний брат. Вболівають за мене. Перед грою з «Металургом» я мав вихідний – побачився з рідними.
– Ваш перший тренер?
– Шаповалов Володимир Петрович. Я у нього почав займатися в сім років. У Володимира Петровича досить багато відомих випускників: Сергій Селюк, Володимир Польовий, Андрій Цуріков, Олександр Максимов …
– Ви не пробували себе в інших видах спорту?
– Ні. З дитинства завжди тільки футбол.
– Відповідно професійну кар’єру Ви розпочали також у Запоріжжі. З ким із тренерів довелося працювати?
– Багато тренерів змінювалося. І Лучкевич Ігор Валерійович, і Гімро тренував, і Зайцев Сергій Іларіонович, і Ходус Володимир Олексійович.
– Хто з них запам’ятався особливим підходом до тренувань?
– Не хочу нікого виділяти, але мені подобалася грамотність тренувального процесу Зайцева Сергія Іларіоновича.
– Під час перебування у Запоріжжі Ваш шлях перетинався з нинішнім тренером «Ниви-В» з фізпідготовки, Сергієм Павловичем?
– Перетинався. Він працював у першій команді і у дублі. Також після операції він допомагав мені відновлюватися. Я був дуже радий з ним знову зустрітися у «Ниві-В».
– Після Запоріжжя Ви грали у деяких інших командах. Кого з тренерів могли б виділити?
– У «Олімпіку» Санжар мені дуже сподобався. Він гарний психолог, може команду завжди налаштувати і тренувальний процес у нього гарний. Все з м’ячем – і «фізика», і інші вправи.
Також у «Буковині», Мглинець Віктор Іванович – він повірив у мене, дав можливість грати.
– У вашій футбольній біографії прослідковується деяке «падіння». В 2011 році ви грали за дубль вищої ліги, потім пішла перша ліга, друга і навіть аматори…
– Були проблеми – мені робили операцію. Я пропустив дуже багато часу. Потім півроку відновлювався. Мабуть, причина у цьому. Наразі я повністю відновився, мене ті травми вже не турбують.
– Хто Вас запросив із аматорів у «Буковину»?
– Зайцев допоміг мені. Він домовився, щоб мене переглянули, і мені запропонували контракт. А далі все залежало вже від мене. Але через півтора року прийшов новий тренер, у якого було далі все інше бачення футболу. Він не бачив мене у своїй команді. Він чудовий тренер, але у мене з ним не склалося.
– Як потрапили до «Ниви-В»?
– Я мав статус вільного агенту, і тренерський штаб «Ниви-В» запросив мене на перегляд. Я погодився та приїхав на товариську гру з «Арсеналом”. Потім ще два тижні перебував на зборах команди, після яких мені запропонували контракт. Я погодився, бо тут все чудово організовано. Я проживаю разом з Батраком та Кліщуком. В команді з усіма в добрих стосунках.
Інтерв’ював О. Семенов