fbpx
Футбольний клуб "Нива" Вінниця
28 Липня, 2021, 13:51

Знайомтеся: наш найближчий суперник «Любомир»

ВІЗИТКА
«Любомир»(Ставище, Київська обл.)
Клуб засновано у 2004 році.
Тринадцять сезонів відіграв у вищій лізі Київської області, після чого команда заявилась до аматорського чемпіонату України.
Віце-чемпіон області 2010 року, бронзовий призер-2008.
Срібний призер обласної першості 2006 року.
Переможець Меморіалу Голубєва-2009.
Фіналіст Меморіалу Кирсанова 2009 року.
У сезоні 2021-2022 команда вперше дебютує на професійному рівні.

ГОРДІСТЬ ФК “ЛЮБОМИР” – ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА АКАДЕМІЯ
Сімнадцять років тому у Ставищі Леонід Джужик та його однодумці заснували дитячо-юнацьку академію футболу “Любомир”. На сьогодні за інфраструктурним рівнем ставищенська академія одна з кращих у Київській області. До слова, подібних закладів на Київщині, на жаль, обмаль – порахувати їх можна на пальцях однієї руки.
В академії згуртувалися команди семи вікових категорій: U-19, U-17, U-15, U-13, U-11, U-9, U-7. Юні футболісти не лише з Київщини, а й з Черкащини, Житомирщини, Вінниччини. Команди “Любомира” є учасниками у Дитячо-юнацької футбольної ліги України (ДЮФЛУ).
Окрім тренувань, діти навчаються за шкільною програмою та забезпечені харчуванням і житлом – мешкають у гуртожитках. Шкільна футбольна команда функціонує також у селі Розкішна – в ньому народився Леонід Джужик.
Влітку всі вікові категорії (за виключенням U-19) виїздять у Чорноморськ, де відпочивають на морі та проводять тренувальні збори.
Вихованцями “Любомира” постійно цікавляться професійні клуби. За останні роки гравцями “Чайки” (Петропавлівська Борщагівка) стали Дмитро Мохначук та Антон Гришин. Олег Заїка та Олексій Ставничий уклали контракти із “Енергією” (Нова Каховка), Богдан Козій – із “Облонню-Бровар-2” (Буча), Ельвін Валієв – із “Колосом” U-19 (Ковалівка), Дмитро Широков перейшов в один із словацьких клубів. Дмитра Касабуцький поповнив склад одного з найсильніших аматорських клубів України, триразового чемпіона Київщини “Авангарду” (Бзів). Сергій Шишкін, який змагався у обласній вищій лізі з 16-річного віку, минулий сезон провів “Рубіконі-Вишневе” (Київ) у чемпіонаті України серед аматорів.
З метою виступу на професійному рівні на початку 2020 року “Любомир” поповнився двома авторитетними фахівцями, які знають і люблять свою справу – спортивним директором Олегом Спічеком і головним тренером Віталієм Білоконем.

Столична область має вагомі успіхи на всеукраїнській арені, а “Любомир” – один із старожилів і завсідників обласних змагань, який велику увагу приділяє дитячо-юнацькому футболу та поступово виводить своїх вихованців на всеукраїнську арену. Якщо спочатку це були юнацькі змагання, то цього року “Любомир” дебютував у Чемпіонаті України серед аматорських команд.

Про дебют, враження та плани клубу зі столичної області розповів спортивний директор ФК “Любомир” Олег Спічек (Лютий 2021 року).
– Для “Любомира” це всеукраїнська прем’єра. Які враження на вас справив Чемпіонат ААФУ за рівнем, за конкуренцією, за учасниками?
– Команди гарного рівня, є дуже солідні клуби з грошима, інші приблизно однакові. Як у нас в групі – ЛНЗ, “Вікторія”, “Олімпія”. Є кілька команд, які явно виокремлюються, а інші приблизно одного рівня.
– Як оціните виступ “Любомира” в контексті його завдань?
– Негативний виступ. Ми намагалися здобути місце з 3 по 5, а вийшло 9-10. Тому ми і розлучилися з тренером.
– Олександр Гончаров працював у ФК “Діназ”. Також відомо, що він грав у Чемпіонаті України на професіональному рівні. Розкажіть більше про цього фахівця. Як знайшли його і який у нього буде курс?
– Поки що він виконуючий обов’язки головного тренера. В “Діназі” він працював вже більше 10 років, у нього зараз непогана команда 2005 р.н. Грав він у Першій лізі за “Нафтовик”, “ІгроСервіс”, у Другій – за овідіопольський “Дністер”. Має досвід виступів за кордоном. Але через травми, напевно, він рано закінчив. 1,93 см краси. Як футболіста, я можу його охарактеризувати як єдиного високого зросту, хто добре грав головою. Він не підставляв голову, а шукав найвищу точку і стрибав фактично вище рук воротарів. У нас навіть у Вищій лізі я такого не бачив. Сам він із Миколаєва, взяли його у “Діназ” із “Чайки” (Вишгород).
У мене критерій до тренера, що якщо людина хоче розвитку, то це про нього. Він постійно вчиться, прагне отримати тренерський диплом вищої категорії, хоче працювати й розвиватися. Тому є потенціал, тим більше він 1982 року народження. У нього зараз є сенс щось доводити.
Коли ми з Леонідом Петровичем Джужиком, поспілкувалися, то вирішили, що “Любомиру” пора йти в аматори, проте залишити й команду U-19, яку довелося свого часу набирати з нуля. Я задіяв у цій роботі Гончарова, адже він вів 2003 р.н., знав цей “ринок” і багато вихованців “Діназу” підготував. І він зробив у Ставищі гідну команду U-19. На першу команду я взяв Віталія Петровича Білоконя. Я давно його знаю, думав, що буде в нас гарний результат, але щось у нього не вийшло. А от у Першості U-19 Гончаров зібрав команду з нуля й на другому місці завершив перше коло. Тож зараз отримав шанс проявити себе в дорослому футболі.
– Скажіть, будь ласка, з ким буде він працювати в першій команді навесні? Наскільки зміниться Любомир в чемпіонаті України?
– Є ті, хто пішов. А вхідні переходи у нас попереду – якраз намагаємося знайти не просто поповнення, а підсилення. Йде селекція, але глобально не буде багато новачків, плануємо взяти 2-3 гравців. Молодь в основному. У нас у команді U-19 2003 рік був. Ми добавляємо їх у першу команду. Хоч вони й нестабільні, але іноді грають непогано, тож спробують свої сили в контрольних матчах і, сподіваюся, в сезоні. Ми проводили товариські матчі з “Чайкою” (1:1), “Оболонню-2” (2:2). З “Чайкою” вели в рахунку, але погодні умови були не дуже.
– Хочеться уточнити хто пішов. Я чув про перехід Рябова в Лівий Берег, Шевченка в професіональний клуб Першої ліги.
– Рябов по-англійськи пішов в “Лівий Берег”, нічого нам не казав. Іоан Кравченко відправився в ЛНЗ. З Бакаловим говорили – він їм сподобався, але зараз він травмований, тож на Меморіалі Макарова не грав. З Шевченком ми розмовляли, він сказав що їде кудись в Першу лігу. “Гірник-Спорт”, здається. Але тут питання – чи підійде він, якщо ні – повернеться. Литвишко від нас пішов. Шкода, що залишив команду наш капітан Ставничий. Збирається сконцентруватися на позафутбольній роботі, яку буде поєднувати хіба що з виступами суто в місцевих змаганнях.
– Стратегія вашого клубу полягає в тому, щоб дорости до Другої ліги. Правда, що подали документи на атестацію?
– Так, подали на атестацію, проходимо ліцензування. Виступи в першому колі були визнані незадовільними, тому ми розлучилися з Білоконем. Якби не йшли в Другу лігу, то можливо ще б дав йому допрацювати до кінця сезону. Але з завданням підготуватися до переходу в Другу лігу команда не набирала очок та знаходилася в психологічній ямі, тому довелося приймати таке рішення.
– Розкажіть детальніше про ФК “Любомир”. Ми маємо на увазі всю піраміду, адже в клубу є академія, юнацька команда.
– Піраміда наша дійсно досить велика, хоча команда представляє не урбанізований промисловий регіон, Ставище – це селище на 8 тисяч жителів. По базі – маємо власний стадіон. Поле досить непоганої якості, воно все життя таке, тут вміють доглядати та підтримувати газон. У нас є спеціальний працівник для цього, який все життя там. Все є – трактор і інше потрібне для роботи обладнання, все у нас вчасно. Також у нас є хороше трав’яне поле в селі Розкішна, це кілометри 3 від Ставища, розмірами 90х45. Також Попружна і Гейсиха – два великих поля. Там якість трішки гірша, але тренуватися є де.
От тільки зараз дітям ніде займатися, тому що немає синтетичного поля, а 20х40 дві “коробки” – цього не вистачає. Саме тому Зараз поруч із центральним полем будемо будувати ще й синтетичне поле, і нові роздягальні між цими полями, щоб відповідати вимогам, які є в Другій лізі.
У нас 2004, 2005 р.н. – це команди U-17, які грають на Україну та на область, 2006, 2007 р.н. – це U-15, що також грають на область та Україну. Далі 2008, 2009 р.н. – на область, 2010, 2011 р.н. – на область, 2012, 2013 р.н. – на область, а 2014 р.н. є група набору, хлопців 15. Вони працюють в школі, в маленькому залі.
– Хто підтримує футбольний клуб, хто є його спонсором?
– Леонід Петрович Джужик. Більше ніхто. Його фірма називається “Светкомплект”. Клуб існує багато років, це ідея та мрія Л.П.Джужика. Я в нього в “Любомирі” працював років 12-14 тому, ще до “Діназу”. Якраз приїхав після Азербайджану, був без роботи. Мене дуже здивувало наше знайомство з Леонідом Петровичем. Приїхали, подивилися, і я запитав: “А навіщо тобі це потрібно?”. Він відповів: “Я дуже хотів грати в футбол, але мене ніхто не навчив. От у мене було 50 доларів – я купував м’яч і давав дітям грати. Зараз в мене є більше – я даю їм більше. В казино не граю, на полювання та рибалку не ходжу. В мене таке хобі”. Мало таких людей, які щось роблять безкорисно.
Зараз його обрали головою Ставищанської ОТГ, і це закономірно – відзначена багаторічна плідна робота особистості на благо своєї громади, яка спортом не обмежувалася, але футбол завжди ставила на гідне, важливе місце.

Підготував Олег Семенов

 

Прес-центр:

Питання до керівництва клубу