Загорулько: “вінницька “Нива” є перспективною командою”

Герой 19-го туру у Другій лізі Артур Загорулько поділився враження від матчі з “Оболонь-Бровар-2”, а також розповів про часи у структурі “Шахтаря”.

Фото: Анна Вільганюк


– Мені дуже приємно, що мої старання приносять результати команді і гідно оцінюються експертами, – сказав Артур. – Дуже важливо, що зміг перемогти у цій почесній номінації. Намагаюся постійно вдосконалюватися, прогресувати.

Зараз у Другій лізі усі команди рівні. Грав у цьому дивізіоні ще у 2012-2013 роках за Шахтар-3 , але зараз усе змінилося. Дуже складно перемогти будь-якого суперника, незважаючи на місце команди у турнірній таблиці. Навіть аутсайдер може відібрати залікові пункти у лідера. Це футбол і може статися будь-що.

– Перед грою з “Оболонь-Бровар-2” ваша команда здобула дві поспіль перемоги над досить сильними суперниками. За рахунок чого зараз вінницька “Нива” досягає результату?

– Граємо за місто, у якому живемо, за команду, у якій бачимо перспективу. Зрозуміло, що всі гравці прагнуть грати на більш високому рівні, постійно прогресувати і рухатися вперед. Наш президент Вадим Кудіяров постійно шукає спонсорів, місто допомагає, вболівальники допомагають. Всі разом працюємо на один результат.

У команді хороша атмосфера, два матчі поспіль виграли, мали перемагати “Оболонь-Бровар-2”, але, на жаль, пропустили вже у компенсований час. Після серії поразок ці перемоги пішли на користь команді, зараз більш впевнено себе почуваємо. У команді дійсно змінилася атмосфера. Гравці, тренерський штаб, роблять все можливе, щоб команда досягала результату і радувала вболівальників грою.

– Напевно, додатково мотивувати вас не потрібно було, адже з турнірної точки зору цей матч був надзвичайно важливий?

– Перед нами стоїть завдання посісти сьоме місце у Групі А, тому налаштовувалися виключно на перемогу. Прагнемо досягти своєї мети, але, на жаль, попустили на останніх секундах. Всі розчаровані, адже втратили дуже важливі три залікові пункти. Ще три матчі попереду і думаю, що у нас все вийде.

Фото: Анна Вільганюк


– У дебюті матчу ви пропустили зовсім необов’язковий м’яч. Не увійшли у гру чи суперник дещо здивував своєю активністю?

– Вважаю, що на такий старт матчу вплинули погодні умови. Був сильний вітер, який вносив свої корективи. М’яч спочатку полетів, потім зупинився і наші гравці не змогли розібратися у ситуації, тому довелося вибивати його на кутовий. Після розіграшу кутового відразу пропустили. Напевно, на перших хвилинах не вистачило концентрації. Після пропущеного м’яча заграли активніше.

– Наскільки складно було переломити хід матчу? За рахунок чого вам все ж вдалося зламати масовану оборону киян?

– Звісно, швидкий пропущений м’яч вплинув на перебіг матчу. Суперник почав грати простіше, вони великими силами відійшли назад і вже було досить мало футболу, а багато боротьби. У молодих гравців Оболонь-Бровар-2 з’явився мандраж після декількох невдалих передач, вони почали більше помилятися.

Важливо, що після пропущеного м’яча не знітилися, а продовжували гнути свою лінію, створювати моменти. Тренер киян почав підвищувати голос, було помітно що гравці Оболонь-Бровар-2 не розуміють, що відбувається. Вважаю, що у всьому причина – юний вік підопічних Мазуренка. Киянам ще просто не вистачає досвіду. Це футбол і статися може будь що навіть з досвідченими гравцями.

– Ви вже не вперше у сезоні виходите на заміну і своїми діями приносите користь команди? Тренерська стратегія знову спрацювала?

– Не можу відповісти на це питання, адже іноді через певні життєві причини пропускаю тренування команди, тому тренер і приймає таке рішення. Це правильно, адже необхідно показувати приклад іншим футболістам.

– У другому таймі ігрова перевага “Ниви” втілилася у два забиті м’ячі з інтервалом у три хвилини. Обидва м’ячі були забиті за рахунок флангових атак. Це така домашня заготовка вашої команди?

– Дійсно, на тренуваннях велику увагу приділяємо фланговим передачам, фланговим атакам. Все залежить від розвитку подій на полі. Якщо велике скупчення гравців у центрі, то необхідно перевести м’яч на фланг і звідти вже загострювати гру.

Фото: Анна Вільганюк


– У моменті з вашим голом ви після передачі Маляренка в дотик відправили м’яча у сітку. Награна комбінація?

– Працюємо постійно над вдосконаленням та урізноманітненням своєї гри. Задоволений, що наші старання недаремні і такі дії приносять команді результат. У міжсезоння було досить складно, адже влітку команда була неукомплектована, багато лідерів перейшли у інші колективи. Потрібен був час щоб зігратися, зрозуміти вимоги тренера. Прогресували від матчу до матчу і вже наприкінці осінньої частини сезону граємо більш менш непогано.

– Ви знову пропустили на останніх хвилинах. Не вистачило концентрації чи просто втома далася взнаки?

– Обговорювали причини такої гри всередині колективу. У четвертій чи п’ятій грі у чемпіонаті пропускаємо на останніх хвилинах. Напевно, нас уже можна занести до історії у цьому компоненті (посміхається). Пропускаємо і відразу звучить фінальний свисток. Не розумію у чому причина. Козій, який забив нам у компенсований час, сам взявся за голову і був здивований, що м’яч залетів. Всі хлопці були сконцентрованими, прагнули втримати перемогу. Маємо те, що маємо. Працюватимемо над тим, щоб у майбутньому таке більше не повторювалося

– Ви є вихованцем школи “Шахтаря”, можете своєю грою зробити різницю. Розповісте про часи, проведені в структурі донецької команди?

– Дійсно, грав у дублі донецького “Шахтаря”, виступав у Другій лізі за Шахтар-3. Тоді у донеччан був дуже сильний підбір виконавців. Зараз більшість цих гравців виступають на найвищому рівні. Чому не вдалося закріпитися в основній команді? Луческу сказав, що отримаю шанс проявити себе, але постійні травми мені заважали. Тренувався з першою командою. Тренер сказав, що зараз поїду зіграю матч за дубль і потім уже потраплю до заявки на гру першої команди.

На жаль, за дубль травмувався, порвав зв’язки гомілкостопа Певний час відновлювався, потім вже у Шахтарі змінився тренер, прийшов Фонсека. Поїхав на перший збір з командою, але перевагу віддали бразильцям. Довелося їхати в аренду в Маріуполь. Прагнув не залишатися у Першій лізі, тому вирішив перейти в полтавську Ворсклу. Задоволений, що зміг проявити себе у полтавські Ворсклі.

– Також ви зіграли одну гру за Зорю, замінили Малиновського. Можете розповісти про цей етап у своїй кар’єрі?

– Я з Малиновським пройшов академію “Шахтаря”. З молодіжного складу “Шахтаря” перейшов в “Зорю”. У тренера було своє бачення. Молодий хлопець, у “Зорі” перші півроку тренувався, але повноцінно не грав в основі. На зборах забив більше всіх, але тренер мені не довіряв місце у складі. Тоді я прийняв рішення залишити команду і перейшов у “Маріуполь”  У мене серйозні амбіції, бійцівський характер, тому на жаль, були певні проблеми з деякими тренерами, не завжди знаходили спільну мову. Сподіваюся, що зможу на повну розкрити свій потенціал у майбутньому.

– У одному з інтерв’ю батьки Караваєва сказали, що коли привезли до Донецька на перегляд юного сина, їм надали житло, годували, возили на товариські матчі і це свідчить про неймовірний рівень ставлення до власних вихованців. Можете розповісти про свою історію знайомства з “Шахтарем”?

– Я закінчував ДЮСШ 11 одеського “Чорноморця”. У нас не було тренувальних газонів, тому доводилося займатися де завгодно. Батьки учнів платили кошти за виїзди, тренувальний процес. На одну із наших ігор приїхав селекціонер “Шахтаря” Сергій Ателькін. Сказав, що запрошує мене в академію “Шахтаря”. Мені тоді було 14 років і батьки спочатку відмовилися. ДЮСШ 11 посіло друге місце у турнірі.

Були пропозиції від Динамо та Шахтаря, але все ж обрав донецький клуб. У підсумку поїхав в Донецьк подивитися на умови тренування, проживання. Коли приїхав, то ледве не втратив свідомість від умов. Після побаченого вже не захотів нікуди йти і залишився у Донецьку.

– У наступному турі ви зіграєте на виїзді проти тернопільської “Ниви”. Чого очікуєте від цього матчу?

– Зараз кожен може перемогти кожного, результат передбачити неможливо. Налаштовуємося виключно на перемогу. Хто проявить характер і кому посміхнеться фортуна, той і здобуде три залікові пункти. Ретельно розбираємо суперника, з максимальною відповідальністю підходимо до цього протистояння. Розуміємо, що на виїзді буде дуже складно, але зробимо все від себе залежне, щоб порадувати вболівальників.

Коли ще грав за “Шахтар-3” їздив до Тернополя, тоді на тому стадіоні можна було грати хіба що у волейбол. Вже давно не був там, хочеться подивитися чи покращилася ситуація, хоча думаю, що на стадіоні нічого не було зроблено для покращення ситуації.

 

БЛІЦ

Народився у Одесі

Вихованець ДЮСШ – 11

Перший тренер Зайков Сергій Вікторович

Улюблений клуб – “Барселона”

Улюблений гравець — Неймар

Футбольна мрія? Зіграти у Лізі чемпіонів, почути гімн Ліги чемпіонів на полі.

Пресслужба ПФЛ

Джерело pfl.ua