fbpx
Футбольний клуб "Нива" Вінниця
28 Вересня, 2016, 19:21

Вінницькі ультрас – хто вони? Інтерв’ю з одним із лідерів цього руху

Представляємо інтерв’ю з одним із лідерів вінницьких ультрас. Це Дмитро Рогозь. Його розпитував Олег Семенов.

– Ультрас це взагалі хто і чим відрізняються від простого вболівальника?

– Ультрас – це люди, для яких, перш за все, це є підтримка команди. Це ті люди, для яких футбольний матч починається не з свистком арбітра, та закінчується не після фінального свистка. Для нас, якщо це виїзна гра, вона починається за тиждень, а то і раніше. Шукаємо маршрути руху, квитки, варіанти пересадок. Якщо це якийсь визначний домашній матч, дербі, наприклад, або якийсь принциповий суперник, то цей матч теж для нас розпочинається раніше, може навіть за місяць. Це може бути збір ідеї, обґрунтування, малювання банеру, закупівля піротехніки та інше. Ультрас – це група вболівальників, які створюють шоу. Для нас головною метою є підтримка команди. Між ультрас є своєрідні змагання, за якістю підготовки, за якістю підтримки команди як вдома так і на виїзді. На сайті http://ultras.org.ua є ціла ліга, де завжди відмічається кількість вболівальників на виїзді, кілометраж, який вони подолали. До команд, в яких є ультрас ставляться на багато серйозніше.

– Що робили ультрас, поки команди чотири роки не існувало?

– Повернемося на чотири роки назад. То для нас був шок. Адже у нас був надзвичайний склад команди, який  зумів зберегти нам прописку в першій лізі. Там і гравці приходили на фан-сектор. Ось недавно ми в Одесі побачили Піцика Женю, Єгора Бідного. Вони самі до нас підійшли. Ми з ними поспілкувались, подарували їм дві рози (фанатська роза – це шарф вболівальника), подякували їм. У них зараз не футбольна кар’єра, хлопці тепер моряки, але говорять, що у Вінниці були їх найкращі футбольні часи. Ми тоді в останньому матчі перемогли донецький «Олімпік» і змогли залишитись у першій лізі. Але ми не знали що цей початок буде кінцем нашого клубу. То був шок. Ми боролися. Нам говорили, може в другу лігу заявимося через брак коштів на першу лігу. Але врешті команда знялася.  Клубу довгі роки не було. Але ми постійно проводили якісь акції, шукали людей, організовували щось, допомагали.  Зустрічалися ми з різними керівниками, але ніхто не бачив продовження «Ниви». Ми робили різні акції протесту, ходили до обл. ради, до міської ради. Запрошували журналістів, щоб привернути більшу увагу. Ми зробили банер «Поверніть вінницьку НИВУ» і він був виставлений на матчах єврокубків та збірної, щоб привернути увагу. Одним словом, це був для нас гіркий досвід, який ми б хотіли не знати. Для нас головне назва команди та її кольори. Якби тоді з’явилась інша головна команда області – ми б її не підтримали. Для нас рідний клуб – це «Нива». І ми будемо її підтримувати, незважаючи на результати.

– Звідки у вас кошти на проведення ваших заходів?

– Це наші власні кошти. Ми здаємо хто скільки може. Конкретної суми внеску немає. Інколи клуб нам допомагає.

– Все ж таки інколи з вашої сторони чутно критику гравців?

– Футболісти, буває, своєю грою підводять і керівництво і фанатів. На жаль, дехто не розуміє цього.  Ми можемо своє незадоволення висловлювати і гравцям, і тренеру. На них також потрібен вплив. Якщо їх будемо підносити до небес, підтримувати при любій грі – вони не будуть відповідально ставитись до своїх обов’язків.

– Чим Ви займаєтеся у звичайному житті та у футболі?

 

– Я військовий. А на футболі – я заряджаючий. Всі заряди та пісні починаються з мене.  Я один з лідерів фанатського руху у нашому місті. “Топів” у нас багато. Є різні фанатські угрупування, і у кожного є свій лідер. Наразі існує три основних угрупування. Всі ми товаришуємо. Я став заряджаючим в вісімнадцять років. Зараз мені двадцять три.

– Поза футболом ультрас спілкуються між собою?

– Звісно. Ми як одна сім’я. коли ти їздиш з людиною за сотні кілометрів – там бувають різні ситуації. В критичних ситуаціях люди показують дійсно, хто вони є. Тому допомагаємо в усіх сферах. По роботі, по ремонту в дома.

– Чи є серед ультрас хтось в АТО і чи підтримуєте ви з ними зв’язок?

– Звісно є. Хтось уже повернувся, хтось досі там. Ми телефонуємо. Ще на майдані багато хто був із наших. Потім після майдану відразу пішли боронити країну на схід. Позиція ультрас завжди була патріотична. Ми не диванна армія, ми завжди в перших лініях, чи то атаки, чи оборони. В перших лініях протесту та не задоволення. Тому ми і цікаві деяким державним структурам. Тому ми часто приховуємо обличчя, справжні імена.

 

– Існує невелика група ультрас, які практично на кожен матч їдуть підтримувати команду. Як можна збільшити їхню кількість?

– Дуже важко добиратися. Одна справа поїхати у Київ, чи Дніпропетровськ. Є пряме сполучення. А добратися в якусь Зорю чи Горностаївку – то зовсім інша річ. Тих же горностаївок – аж три тільки у Херсонській області. Ми зв’язувалися спеціально з херсонцями. Так вони самі кажуть, що для них то проблема поїхати туди. Це потрібно спочатку в райцентр дістатися, а потім чи 17 км на таксі, чи попутками, або ж пішки. А нам ще до Херсона потрібно добратися. Тому на такі виїзди дуже важко зібрати багато людей.

– То, можливо, тут клуб міг би допомогти організувати автобус на пільгових умовах? Адже така практика існувала в далекому минулому.

– На моїй пам’яті лише раз клуб нам виділив «Ікарус» для поїздки на фінал кубку ліги в Олександрію. Звичайно, нам було б легше організовано за пільговою ціною поїхати підтримати команду. Але це як клуб захоче. Ми не ставимо це питання категорично.

– Чи спілкуєтесь ви по цим питанням з ультрас тих міст, куди їде «Нива»?

– Розумієте, незважаючи на те, що після Майдану між ультрас України була домовленість про перемир’я, напруженість в деяких моментах зберігається.

– Ваше відношення до новоствореного «Сімейного сектору»?

– Саме тепле. Це чудово, коли прості вболівальники організовуються щоб підтримати команду. Адже більшість вболівальників приходять на трибуни як в театр і їх потрібно ще розкачати. Ми зустрічаємося з представниками «Сімейного сектору», обмінюємося думками.

– То можливо є сенс поставити по одному «заряджаючому» на інші сектори, щоб вони допомагали розкачати вболівальників? Підняти їх хоча б раз в 15-20 хвилин.

– Ми подумаємо над цим. Але я боюсь що люди просто потікають із того сектора.

– Якщо на СК «Нива» прийде повний стадіон, чи спробуєте ви запустити хвилю?

– Ультрас хвилю не запускає. Ми і так стоїмо на ногах всю гру.

– Як звичайний вболівальник може потрапити до ультрас?

– Можна підійти до нас на матчі. Хто соромиться – нехай пише в контакті https://vk.com/h8dima. Ми не закрита компанія і двері у нас завжди відчинені.

– Самі граєте у футбол?

– Так. Ми часто збираємося просто пограти. Хоча колись представляли свою команду й на чемпіонаті міста.

 

 

 

 

 

 

 

 

Прес-центр:

Питання до керівництва клубу