Футбольний клуб "Нива" Вінниця
17 Серпня, 2017, 8:32

Півзахисник «Ниви-В» Олег Дмитренко: «Хочу зіграти в українській Прем’єр-лізі»

Візитка

Олег Дмитренко. № 55.

Півзахисник. Народився 26 листопада 1989 року у с. Лебедин, (Шполянський р-н. Черкаська область).

Грав за команди: «Ірпень» Гореничі (2009) -7(0); «Зеніт» Боярка (2009/10); «Єдність» Плиски (2009/10) – 10(0); «Рось» Біла Церква (2010/

11) – 5(0); ФК «Лисичанськ» (2011) – 10(0); «Скала» Стрий (2011/12-13/14) – 57(0) + кубок 2(0); «Клайпедос гранітас» Клайпеда (Литва) (2014) – 27(10 + кубок 2(0); «Сталь» Дніпродзержинськ (2014/15) – 10(0); «Буковина» Чернівці (2015/16) – 13(0); «Полтава» Полтава (2015/16-16/17) – 33(0) + кубок 3(0).

 

– Після того, як Ви закінчили грати у Полтаві, у Вас були пропозиції від клубів Першої ліги, чому ви обрали друголігівську «Ниву-В»?

– Зі мною особисто розмовляв президент клубу. Я зрозумів, що це серйозний проект, котрий мене зацікавив. Тому я й обрав Вінницю. Буду намагатися допомогти нам вийти у Першу лігу.

– Після знайомства з командою Ви вважаєте у нас є шанс поборотися за Першу лігу?

– Дуже хороша команда. Багато знайомих гравців. Команда має великий потенціал. Будемо всі працювати для досягнення поставлених цілей.

– Буквально на третій день перебування в команді Вас поставили в основний склад на відповідальну гру у Білій Церкві. Не страшно було?

– Дякую тренерам, що повірили в мене та поставили на гру. Дуже приємно було.

– В багатьох командах, де Ви грали, Ви були капітаном. Як воно, бути капітаном?

– Капітан – зв’язуюча ланка між гравцями та тренерами. Допомагав всім краще порозумітися між собою.

– Чого бажаєте ще досягти у футболі?

– Ще багато чого хочеться. Хочеться зіграти в українській Прем’єр-лізі.

– Один сезон Ви відіграли у литовській Вищій лізі. Розкажіть нам про той футбол.

– На той час це була дуже хороша пропозиція і я погодився. Ми тоді дійшли до пів фіналу Кубка. Якби дійшли до фіналу – пробились би у єврокубки.  На жаль, потім у клубу почались фінансові проблеми. Наразі тої команди не існує. Там «Жальгіріс» особливо виділяється. Але ми і з ним добре грали. У нас був стадіон з штучним газоном високої якості.

– За Вашу кар’єру Ви грали за різні команди. Яка з них стала Вам рідною?

– Стрийська «Скала» та «Полтава». Так само хороші команди були і у Чернівцях, і у Дніпродзержинську.

 – Може, і Вінниця стане для Вас рідним клубом?

– Я дуже на це сподіваюся.

 – Ваші мрії поза футболом?

– Хороша сім’я та здорові діти. Дякую моїй коханій дівчині, яка скоро стане мені дружиною та мамою для нашої дитини, за те, що розуміє мене та терпить всі незручності пов’язані з моїми переїздами у різні міста. Наразі вона проживає у Києві. Потім будемо вирішувати, як нам бути далі.

Матеріал надав Леонід Загоруйко

 

 

Прес-центр:

Питання до керівництва клубу