Олексій Разуваєв: «З часів «Дніпра» я не зустрічав такої шаленої підтримки»

Півзахисник «Ниви-В» Олексій Разуваєв досить швидко заробив собі місце в основному складі команди. До речі, нещодавно у нього народилася дитина.

– Олексію, розкажи нам трохи про свою сімю.

– Доньку назвали Поліною. У зв’язку з народженням доньки

я не зміг прийняти участь у грі проти «Агробізнесу». Дякую тренерам, що відпустили мене на кілька днів у такий важливий для мене момент. Але якби було точно відомо, що гра у Волочиську відбудеться – я б залишився з командою. Наразі дружина проживає з моїми батьками в Павлограді. Взагалі ми майже завжди з нею разом. І, якщо все буде добре, то незабаром планую дружину з донькою перевезти до Вінниці.

– Як розпочинався твій шлях у футболі?

Перший мій тренер, Жарий Володимир Володимирович. Це було в Павлограді. Він прийняв мене семирічного. Тепер він, до речі, суддя у Прем’єр-лізі. Тренував мене два-три роки. Потім я, у тому ж Павлограді, перейшов до іншої команди, де тренером був Ромащенко Юрій Васильович. Він тренував двох своїх синів. Один довгий час грав у московському «Динамо» та за збірну Білорусії. Другий пішов у тренерську роботу.

Не пробував себе в інших видах спорту?

– Ні. У мене батько футболіст. Він грав за запорізький «Металург» у першій лізі. Він всім казав: «Якщо у мене буде син – стане футболістом».

Які твої перші успіхи у футболі?

– Ой, так і не згадаєш. Коли мені було років 9-10, я грав разом з старшими хлопцями. Ми тоді на чемпіонаті області перемагали.

З чого почався твій шлях у професійному футболі?

– В молодіжному складі «Дніпра» при Горілому Володимирі Івановичу. Так що ми з ним давно знайомі. Тому, коли я розірвав контракт з командою «Гірник-Спорт», він мені того ж дня зателефонував – я відразу погодився.

– Яка команда для тебе стала «рідною»?

Напевно, ПФК «Суми». Тому що там колектив був дуже добрий, всі хлопці практично одного віку. Ми до цього часу підтримуємо зв’язок.

Як тебе прийняли у Вінниці?

Команда добре прийняла. І вболівальникам дуже вдячний. Якщо відверто, то я ніколи, з часів «Дніпра» не зустрічав такої шаленої підтримки. Ніде такого не було, щоб така кількість глядачів так палко кричала та підтримувала команду. Поселили мене разом з Андрєєвим, Гудаком та Овчаром. З ними всіма дуже швидко здружився.

– Чим цікавишся поза футболом?

– Комп’ютерними іграми. Відсторонююсь від всього, сідаю вдома та граю в CounterStrike. В мені до цих пір живе дитина. Музику не дуже люблю слухати. Якщо довго їдемо в автобусі – то я просто сплю. Фільми дивлюся – комедії або жахи.

Розпитував Олег Семенов