Вашій увазі пропонуємо інтерв’ю із новачком вінницької “Ниви” Артемом Осмоловським.
– Мої вітання, Артеме. Зовсім нещодавно ти підписав контракт з вінницькою “Нивою”. Наскільки важливим є для тебе цей крок в футбольному житті?
–Це дуже важливий крок. Я йшов до цього з дитинства, багато віддав сил футболу. Тепер втілилася в життя перша маленька моя мрія. Наступне моє завдання – розвиватись!
–Яким був твій шлях до професійного футболу?
–Життя мене пов’язало із Київським інтернатом, “Олімпійським коледжем імені Івана Піддубного” (РВУФК). Потім я перейшов до Харківського футболу, в училище фізичної культури №1 (так званий “Метал”). А далі вже професійний контракт із “Нивою”
– Програма тренувань в спортивному інтернаті і професійному футбольному клубі сильно відрізняються?
–І там, і тут професійні тренери! У всіх майже однаковий підхід до тренувань і підготовки до гри. Але в професіональному футболі вже більш все серйозніше, і настанови більш доросліші. Я радий, що працюю із такими тренерами!
–Серія нивівських невдач. Як гадаєш, в чому була її причина?
–Мені, як молодому футболісту, важко відповідати на таке питання, оскільки лише роблю кроки у професійному футболі. Але ми вже стали більш дружнішими і зуміли перервати серію невдач. Сподіваюся, продовжимо й надалі набирати очки.
– Стосовно останніх подій. Їх для тебе особисто можна назвати подвійним святом : перша перемога “Ниви” та перший забитий гол в офіційних матчах. Що відчував, коли побачив м’яча у сітці воріт “Чернігова” після свого удару?
–Так, повністю згоден! Дуже приємно забивати та допомагати своїй команді на професійному рівні. Емоції передати не можу. Був дуже-дуже задоволений.
–Яке твоє амплуа на футбольному полі? І якого гравця світового масштабу ти можеш назвати найкращим на цій позиції?
–Я грав на різних позиціях: в Києві – лівого півзахисника, в Харкові – лівого захисника. Взагалі для мене краще лівий фланг. Робоча нога ліва, тому там більше можливостей для мене. Якщо говорити про улюбленого лівого півзахисника або й нападника, то це, мабуть, Неймар.
– Сезон 2019/2020 років закінчився по-різному для європейських футбольних країн. Із цим, відповідно, і багато нагород не були вручені своїм власникам. Кому б ти вручив “Золотого м’яча” за підсумками минулого сезону?
–Без сумніву, Роберту Левандовськи.
– Окрім футболу, чим ще захоплюєшся в житті?
–Полюбляю рибалити.
–Ну і слівце-друге для вболівальників.
–Вболівальникам хочу подякувати за терпіння та розуміння до нас. Адже вони довго чекали набраних балів. Радий був бачити наших фанів під Києвом, в матчі проти “Чайки”. Дуже приємно, що ви є. Продовжуйте нас підтримувати. А ми, в свою чергу, робитимемо все на футбольному полі для вас!
Спілкувався Андрій Пацановський